Однак цією ж статтею передбачено у частинах 2 та 3, що органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи «оголошення стану війни», вживають заходів для відсічі агресії. З моменту «оголошення стану війни» чи «фактичного початку воєнних дій» настає «воєнний час», який закінчується у день і час припинення стану війни.
Зауважуємо, що поняття воєнний час теж немає чіткого визначення, проте він інкорпорований у механізм, який зазначений у ст. 4 ЗУ «Про оборону України», який наступний: «воєнний час» розпочинається з фактичного початку «воєнних дій», а воєнні діє є підставою для введення «воєнного положення».
Тож з огляду на це, для надання відсічі агресії не потрібно оголошувати стан війни стаття передбачає що достатньо факту початку воєнних дій, які наступають автоматично з моменту початку агресії.