Військовий час чи стан війни. Як правильніше?
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо продовження режиму воєнного стану ще на 30 днів із 24 березня.
Integrity in representation
В тексті законопроєкту зазначено: «Верховна Рада постановляє: затвердити указ президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

З 24 лютого 2022 р. в Україні після нападу росії та обстрілів усіх регіонів було запроваджено воєнний стан.

У всьому притомному світі військова агресія з боку росії проти України безапеляційно ідентифікується війною.
Тож чому в Україні запроваджується саме воєнний стан, а не оголошується війна?
Glory to Heroes
Спробуємо розібратися.

Одразу на початку зазначимо, що існують фонетично схожі терміни «воєнний» чи «військовий стан» та «час», які часто лунали в етерах від різних політиків, політологів та експертів.

Треба як кажуть: «відділяти зерна від полови». «Воєнний стан» – це те що стосується війни та має юридично закріплену дефініцію та правовий стан (на воєнний час є посилання у Законі України «Про оборону України»), а «військовий» — має стосунок до війська, і в нормативно правових актах не закріплений.

Окрім вищеозначених дефініцій в правовому полі існує поняття «оголошення стану війни», яке звучить логічним під час ведення війни. Але чи потрібно під час триваючої війни оголошувати стан війни?
Поняття «воєнний стан» визначено одночасно у двох ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та ЗУ «Про оборону України», які суттєво різняться між собою. Поняття «стан війни» чи процедура «оголошення стану війни» у національному законодавстві взагалі відсутні.

За загальним правилом, враховуючи загальну ієрархію норм права, почнемо аналіз цього питання з дослідження норм Основного Закону України з Конституції України.

Приписами п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президента України наділено повноваженнями виключно у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України приймати рішення, зокрема про: 1) загальну мобілізацію; 2) часткову мобілізацію; 3) введення воєнного стану в Україні; 4) введення воєнного стану в окремих її місцевостях.

ЗУ «Про оборону України», який виданий ВРУ на реалізацію норм п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, врегулював процедуру прийняття рішення про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Zombie orcs
Як було зазначено раніше, поняття «воєнний стан» зазначено у двох нормативно-правових актах. Так, визначення в ст. 4 ЗУ «Про оборону України», суттєво відрізняється від визначення, поданого у ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», але умова (підстава), за якої він вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, залишається тією ж самою.

Тож навіть при певній неузгоджені дефініції «воєнний стан» загалом питання правового режиму воєнного стану та механізм його запровадження цілком врегульовано.

Коротко нагадаємо що перелік обмежень громадянських конституційних прав, які можуть бути прийняті зазначено у ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».
Так можна виділити, що наразі на всій території України військовими адміністраціями введений особливий режим в'їзду та виїзду, обмежити свободу пересування громадян та транспортних засобів, перевіряються документи, оглядаються речі, багажі, вантажі, запроваджені комендантські години.

Залишається останнє невисвітлене питання, чи взагалі потрібна дефініція «стан війни» та механізм «оголошення стану війни».

Переходячи до вивчення цього питання стосовно реалізації процедури «оголошення стану війни в Україні» та розмежування його від процедури введення «воєнного стану» слід зазначити наступне. Процедура оголошення стану війни в Україні на сьогодні врегульована лише нормою п. 19 ч. 1 ст. 106 Конституції України. Посилання на процедури оголошення стану війни зазначена у ст. 4 ЗУ «Про оборону Україну». Але механізм та правовий режим в цих статтях не міститься. Тобто суцільне декларування, без конкретики.
Mr President
З аналізу вищезазначеної статті виходить, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Принагідно звертаємо увагу, що подання про «оголошення стану війни» станом на дату написання цієї статті не була внесена.
Однак цією ж статтею передбачено у частинах 2 та 3, що органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи «оголошення стану війни», вживають заходів для відсічі агресії. З моменту «оголошення стану війни» чи «фактичного початку воєнних дій» настає «воєнний час», який закінчується у день і час припинення стану війни.

Зауважуємо, що поняття воєнний час теж немає чіткого визначення, проте він інкорпорований у механізм, який зазначений у ст. 4 ЗУ «Про оборону України», який наступний: «воєнний час» розпочинається з фактичного початку «воєнних дій», а воєнні діє є підставою для введення «воєнного положення».

Тож з огляду на це, для надання відсічі агресії не потрібно оголошувати стан війни стаття передбачає що достатньо факту початку воєнних дій, які наступають автоматично з моменту початку агресії.
by corridors and trenches
Якщо поглиблюватися в доктринальне питання дефініцій, то багато дослідників із питань узгодженості норм та юридичної конструкції процедури запровадження воєнного стану та похідних від них питань, погоджуються в тому, що внаслідок внесених змін в ЗУ «Про оборону України» з 17.11.2000 без визначень залишились такі основні розуміння та терміни: «початок воєнного часу», «воєнні дії» та «оголошення стану війни», а на теперішній час відсутня чітка диференціація між поняттями «воєнний стан» та «стан війни».

Тож, резюмуючи вищезазначене, єдиним можливим рішенням наразі при збройній агресії проти України є прийняття Президентом України рішення «Про введення воєнного стану в Україні».

«Стан війни» у національному законодавстві наразі є радже абстрактним поняттям, який не має чіткої процедури оголошення.
Також варто зазначити, що поняття «оголошення стану війни», як і поняття «конвенційна та/або традиційна війна» є радше конвенційними та загадується й частково регулюється Гаазькими Конвенціями, Женевськими Конвенціями про захист жертв війни 1949 р. та Додатковими Протоколами до них 1977 р., резолюціями Генеральної Асамблеї ООН та іншими міжнародними документами.

На жаль, росія не дотримується жодного з вищезазначених міжнародних актів та грубо порушує міжнародне гуманітарне право, але попри це ми переконані, що не дивлячись на все це Україна та українці переможуть, бо іншого шляху у нас немає.
Автор:
Автор:
Олександр Волошенко
Адвокат Фірми